Кожного дня спостерігаючи крізь вікна школи за учнями, які їздять на екскурсії, ми вирішили, що пора і нам підкорювати нові горизонти. Усім сподобалася ідея про Київ, адже ми хотіли туди поїхати вже давно. У нас настільки було бажання їхати, що за тиждень вже були зібрані усі гроші та складена програма. І ось настав цей день. Ми виїхали. На жаль, не всі були з нами, але це не виявилося проблемою. Їхали ми автобусом, адже, на нашу думку, це і дешевше, і безпечніше.
Коли прибуваєш вперше до Києва, то, звичайно, ідеш на Хрещатик. Залишивши речі в хостелі, ми відправилися туди, на метро. Хрещатик нас вразив! Яка велика кількість іномарок! Як багато людей! Ще під час першої прогулянки Києвом, ми зрозуміи, що це місто контрастів. Вілли вельможних людей, вулички ще із старовинними будинками і величезні архітектурні пам’ятки – це все одне місто. Дивовижно!
У перший день подорожі ми побували, здається, у найтрагічнішому місці. На Майдані, де ще 2 роки назад гинули люди, горіли шини і летіли кулі. Кожен із нас сумував за загиблими людьми. Так страшно іти по вулиці, уявляти і усвідомлювати цю нерівну боротьбу. Іти і бачити кулі, які навічно залишаться у кроні дерев, бачити те, чим захищалися герої – звичайнісінькими картонними саморобними щитами, залізними скибами металу. Моторошно згадувати ті часи, але ми завжди повинні пам’ятати тих, хто віддав своє життя за волю, за свободу.
Потім наш шлях пролягав через скульптурну композицію, яка називається Арка дружби народів. З цього берега, де розташована арка, відкривається прекрасна панорама на Дніпро. Побували ми також у музеї води. Екскурсовод захоплююче розповіла про властивості води, звідки її добувають. Також там була справжнісінька голограма води. І, звичайно ж, ми мали змогу повеселитися. Пускаючи мильні бульбашки, які були розміром з нас. Це було дуже чарівно.
Наступним пунктом нашого призначення була Києво-Печерська Лавра. Ми прийшли трішки пізно, тому потрапили тільки в один собор і музей лаври. Кожен для себе дізнався багато нового. Я, наприклад, була вражена, адже територія Лаври охоплює і Нижні печери, і Верхні печери, Гостинний двір і Верхню лавру. Це, на мою думку, доволі велика територія. І не дивлячись на всі руйнування окремих соборів Лаври, все одно Господь дає сили і можливість відбудувати найбільшу святиню на нашій Батьківщині. Отож, втомлені та щасливі, ми повернулися до хостелу.
Наступного дня ми вирішили почати з відвідин зоопарку, який був неподалік від нашого місця проживання. Дуже багато ми бачили лам, коней, різних мавпочок, хижих тварин і навіть слона та жирафа! Та нам найбільше сподобалися внутрішні експозиції, зроблені за різними екосистемами. Наприклад, заходиш до однієї – потрапляєш у пустелю. Навколо різні скорпіони, мишенята і черепахи. Також була експозиція з екосистемою джунглів, але вона була дещо більшою. Там ми вже вдосталь надивились на жаб, тарганів, величезних(як 2 долоні) риб і, звичайно ж, змій. Б-р-р-р… В цій екосистемі ми пробули недовго. Загалом зоопарк залишив дуже хороше враження.
Потім поїхали ми в аквапарк «Dream Island». Було дуже весело. Гірки не були супер екстремальні.Та найбільше нам сподобався басейн, у якому кожні 20 хвилин морський прибій. Дуже гарна задумка. До речі, в аквапарку температура завжди +30°С.
Після аквапарку на метро ми дісталися до річкового вокзалу. Побувши там трохи, ми поїхали фунікулером до Софіївського собору. На жаль, всередину ми не потрапили, але і ззовні він вражає своєю красою. Підходячи до пам’ятника Б.Хмельницькому, ми помітили, що на площі щось коїться. Підійшовши ближче, ми побачили десятки, а, може, й сотню пасхальних яєць. Вони були великі за розміром. Доросла людина в діаметрі обхопила би одне, ну а два – не знаю. Деякі яйця ще лежали, а деякі вже стояли на металевих ніжках. Тут повним ходом ішла підготовка до свята Пасхи.
На місто вже опускався вечір, коли ми дійшли до пішохідного мосту Києва. Якраз встигли на захід сонця. Фотографії вийшли просто чарівні. Коли повністю стемніло, ми гуляли по нічному Хрещатику. Ми не забудемо цю прогулянку ніколи. Коли ми зайшли в парк ім. Шевченка, то вияснилося, що там справжнісінькі танці для всі охочих під відкритим небом. Деякі учні з нашого класу навіть не могли протистояти спокусі і пішли в танець. Провівши там ще трохи часу, ми поїхали до хостелу.
Наступний ранок ми провели у Київському ВДНХ. Ми ходили по павільйонах, милувалися архітектурними пам’ятками та виставкою образотворчого мистецтва, що відбувалась в одному з центрів.
З думками про великі досягнення наших пращурів ми поверталися додому.
