«Сім’я — моє серце, моя сила»: теплий виховний простір 10-Б класу
У нашому світі, сповненому змін і викликів, є речі, що залишаються незмінними. Одна з них — це сім’я. Саме про неї — джерело любові, сили та підтримки — говорили учні 10-Б класу під час виховного заходу «Сім’я — моє серце, моя сила», який провела педагогиня Раїса Ксьондзик.
Початком заходу став перегляд відео, яке викликало щирі емоції й стало мотивацією до роздумів. Учні активно ділилися враженнями, аналізували почуте, порівнювали із власним досвідом.
Далі був мозковий штурм — «Що для мене сім’я?». Відповіді — щирі, емоційні, глибокі: «тепло», «опора», «довіра», «прийняття», «місце, де завжди чекають». Ці слова стали основою асоціативного куща, який виріс на дошці й в серцях.
Особливо зворушливою стала вправа «Сімейне дерево», коли кожен учень створював свій символічний родинний простір — із листочків, на яких писали імена найдорожчих людей і слова вдячності їм.
Гра «Сімейні цінності» активізувала учнів на обговорення. Команди з ентузіазмом відстоювали свою «трійку цінностей», і найчастіше звучали: повага, взаємопідтримка, довіра. Ці слова об’єднували дітей, незалежно від досвіду чи життєвих історій.
У вправі «Баночка сімейного щастя» десятикласники у буквальному сенсі створювали формулу своєї майбутньої родини — обирали цінності й висипали символічні інгредієнти в спільну баночку.
«Лист подяки» став завершальним, але найбільш емоційним моментом. Учні писали слова вдячності рідним. Багато хто зважився зачитати лист уголос — і це був справжній прояв безбар’єрності: емоційної, мовної, внутрішньої.У підсумку, Раїса Ксьондзик зазначила: «Сім’я — це не лише про кровні зв’язки. Це про серце, яке любить, і простір, у якому ти можеш бути собою. Нехай кожен із вас несе в собі тепло родини — і створює навколо себе світ доброти, взаєморозуміння та підтримки».
