ВОЙТОВИЧ НАЗАР ІГОРОВИЧ
Два роки світлої пам’яті…
(18.10.2003 – 02.11.2022 р.р.)
У бою під Білогорівкою, на Луганщині, 2 листопада 2022 року загинув випускник Радивилівського ліцею №1 2020 року випуску Войтович Назар Ігорович. З перших днів війни, залишивши навчання у Київському університеті ім. Драгоманова, він вступив до лав Територіальної оборони Києва, а пізніше 26 лютого 2022 року – до ЗСУ. Високе почуття патріотизму, любові до рідної землі кликало юнака захищати свою країну, родину, кожного з нас. У цьому був весь Назар, він не міг по-іншому.
Так можуть чинити лише сильні духом люди. Він був саме таким. Назар був упевненим та цілеспрямованим юнаком, завжди досягав своєї мети, любив життя, мріяв стати актором, приносити радість іншим. Незмінний ведучий усіх урочистостей та святкувань у ліцеї, неперевершений декламатор, гуморист, актор, активний учасник культурно-мистецького життя громади…. Назар був хорошим товаришем, люблячим сином своїх батьків. В нього була маса життєвих активностей – кікбоксинг, футбол, художнє читання поезії та захоплення театральним мистецтвом. А ще шалена мрія з дитинства – стати актором. Завжди веселий та життєрадісний – таким Назарія Войтовича знали чи не усі. Юний захисник України відчайдушно мріяв про найшвидшу перемогу, а після неї – про кар’єру актора.
Отримав позивний «Малий», адже був чи не наймолодшим серед побратимів.
На жаль, ворожа куля обірвала життя талановитого хлопця, у якого ще було багато планів на майбутнє. Він любив твори Шевченка, розумів їх суть та глибину настільки, як мало хто розуміє. Біля труни з тілом бійця востаннє було процитовано рядки Великого Кобзаря – пророчі, істинні, за які сьогодні гинуть кращі з кращих синів України: « І на оновленій землі врага не буде, супостата. А буде син, і буде мати. І будуть люде на землі.». В наших серцях назавжди залишиться його усміхнений погляд, бадьорий голос та щира посмішка. Добрий, світлий спомин про
Героя навіки житиме в серцях учителів та однокласників. Ми завжди пам‘ятатимемо веселого, дотепного хлопчину, який віддав своє життя, захищаючи нас. За жертовність і патріотизм посмертно нагороджений орденом «За мужність» lll ступеня, згідно з наказом № 873/2022.
Кажуть, Бог забирає Найкращих. Надіємося й віримо, що зоря твоєї, Назаре, Віри, Надії на перемогу України зійде над світом і ще раз засвідчить, що ти був Сином козацького, славного роду. Ти був саме таким, істинним Патріотом. Герої не вмирають!
Вічна слава Герою!
