Ой, Андрію, Андрію, маю на тебе надію!
Кожна нація, кожен народ має свої звичаї та традиції, що вироблялися протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї народу – це ті прикмети, за якими розпізнається народ і в сучасному, і в його історичному минулому.
В час, коли проти нашого народу ведуться воєнні дії на його знищення, кожна людина намагається чимось допомогти та наблизити той день, коли кожен українець з полегшенням зможе сказати: «Перемога. Україна була, є і буде». Зважаючи на зростання волонтерського руху в нашій державі, майбутні випускники, батьки та їх наставники з Радивилівського ліцею №1 долучились до акції підтримки рідної країни та її захисників. З їх ініціативи було проведено благодійний захід «Ой, Андрію, Андрію, маю на тебе надію», під час якого було зібрано 8030 гривень, які вже завтра будуть перераховані Збройним Силам України.
Основою дійства стала театралізована вистава, яка передала як традиційно відбувалися Андріївські вечорниці у давнину у нашому Волинському краї. Учасникам вдалося відтворити обряд проведення вечорниць в ніч на Андрія, показати красу українських традицій, надихнути присутніх відроджувати та оберігати народні звичаї. Колоритне українське слово, меткий гумор українців загострили відчуття краси рідної мови та почуття любові до рідного краю, викликали бажання робити гарне й мудре.
Дійство супроводжувалося демонстрацією давніх речей українського побуту: ткацьких верстатів, качалки та рубеля, печі із глиняними горщиками, коцюбою, речей, за допомогою яких виробляли хліб. Розповідалося про давні волинські ремесла, дівчата-україночки вихвалялися тканими та вишитими серветками, рушниками, скатертинами, якими була прикрашена оселя. Дівчата та парубки співали українських народних пісень, ліпили вареники та пригощали гостей дійства, провели обряд кусання Калити.
Було дуже цікаво, панувала тепла атмосфера з елементами таємничості та загадковості, адже всі присутні поринули в епоху минулого.
Існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Ми, українці – нація, яка існує з давніх-давен, трудолюбива, свободолюбива, нескорена, міцна як граніт.
Живи, Україно,
Живи для краси
Для сили, для правди, для волі!..
