Кажуть, сучасних школярів нічого не цікавить, окрім комп’ютерів, і їх неможливо відірвати від гаджетів. А чи намагаємося ми це робити по-справжньому? Чи батькам часто простіше залишити їх у тенетах Світової Павутини, щоб зайвий раз не турбували, не набридали?..
На жаль, така статистика існує. Тому в нашому навчальному закладі ведеться робота з батьками з метою переконати їх у необхідності постійного спілкування з дітьми, намаганні наблизити школярів до сім’ї. Уже стали традиційними родинні свята, ранки, зустрічі, екскурсії, спортивні перегони.
Саме таке родинне спортивне свято організували учні 11-А та 11-Б класів. У післяобідню недільну пору в шкільному залі стало гамірно та людно. Адже тут зібралися випускники та їх батьки. Деякі учасники свята прийшли усією сім’єю, залучивши молодших братиків та сестричок. До присутніх з привітальними словами звернулися класні керівники Ксьондзик Р.К. та Жмур І.Д. та вчитель фізичного виховання Чоловічок А.С. Коли зазвучала музика, усі учасники, щоб розім’ятися і задати бадьорий тон, виконали танцювальний флеш-моб. Після веселої розминки учителі допомогли створити команди, обрати капітанів, вибрати назви, девізи та емблеми. Далі з допомогою Чоловічка А.С. учні та батьки розпочали веселі спортивні змагання. І коли спочатку батьки почувались дещо скованими, то вже у другій естафеті ввійшли в азарт, який не минув до завершення свята.
Щоб трохи перевести дух, між змаганнями працювали інтерв’юери (Сокол С., Левценюк К.), які ставили питання про історію олімпійських ігор та спорту взагалі, про те, якими видами спорту захоплюються їх сім`ї. Найкращими знавцями історії спорту виявилися сім`ї Ярмовичів, Пилипчуків та Башинських.
Між естафетами можна було послухати мелодії на спортивну тематику.
Коли на завершення «мікрофон» опинився серед представників родин, то виявилося, що ніхто нікуди не поспішає, усім цікаво і приємно бути разом. А найголовніше – не виникало потреби звертатись до телефона, навіть забули про його існування. Виходить, можна проводити час активно, змістовно, з приємністю для всієї родини.
Тож хочеться звернутися до всіх, хто причетний до виховання дітей: « Любімо їх, не шкодуймо для них часу, даруймо свою увагу і тепло».





