Головна Історія Педагогічний колектив Методична робота Кафедри Олімп Традиції Досягнення Виховна робота Самоврядування Конкурси Відкривай Радивилів Новини Фінансова звітність Музей школи

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Українська Православна церква Київського патріархату. Знаходиться в місті Радивилів Рівненської області. Споруджена в 90-ї роки ХХ ст.

27 років тому, в травні 1990 року, Рада в справах релігії при Раді Міністрів УРСР прийняла рішення про реєстрацію парафій УАПЦ, а 7 червня 1990 року – зареєстровано її Статут (УАПЦ – Українська Автокефальна Православна Церква, а саме слово «автокефалія» у перекладі із грецької означає «сам собі голова»). Таким чином УАПЦ відділила себе від Московської церкви і розпочала своє офіційне функціонування із своїм Патріархом Мстиславом, інтронізація якого відбулася 18 листопада 1990 року в Софіївському Соборі міста Києва.

Російська (Московська) православна церква, у зв’язку із цими подіями, кваліфікувала УАПЦ як розкольницьку Церкву. Але клірики теперішньої УПЦ КП вважають це спробою утримування і залякування побожних, але ще не зовсім духовно прозрілих людей.

Серед перших парафій Радивилівського району, які перейшли до УАПЦ від РПЦ, були парафії Свято-Димитрієвської церкви с.Ситного, Свято-Троїцької церкви с.Крупця, Свято-Покровської церкви с.Козина, Свято-Соборо-Богородичної церкви с.Опарипсів…

У Радивилові у той час була утворена громада Свято-Покровської церкви (УАПЦ), яка згідно з «Довідкою №98, від 20.05.1991р., виданою Уповноваженим Ради у справах релігії при Раді Міністрів УРСР по Рівненській області» розпочала своє офіційне функціонування.
Довгий час тимчасовим приміщенням під храм служила старенька хатина по вулиці Почаївська, поблизу каплиці Святої Рівноапостольної Марії Магдалини. З середини хати були вилучені деякі стіни, щоб створити хоча б невеличку залу. Наново перекрили дах. Із фанерних листів, на яких кріпилися ікони, було змонтовано іконостас. Правлячим архієреєм були освячені Престол та Жертівник, приміщення та все те, що необхідне для повноцінного Богослужіння.

Не маючи постійного священика, парафіяни змушені були привозити священнослужителів із сусідніх парафій УАПЦ, які почергово відправляли служби Божі. Владика Роман, архієпископ Рівненський і Острізький, також на підтримку посилав священників із Рівного допомагати відправляти служби Божі та опікуватись духовними справами тутешніх парафіян. Але всім було зрозуміло, що парафія утверджується і їй явно необхідно мати постійного священика.
І склалося так, що після закінчення духовної науки у Києві, а пізніше у Львівській духовній семінарії 23-річний нововисвячений священик отець Тарас Сухожак був направлений у Радивилів для проходження священичої практики та набуття службово-духовних навиків, як тимчасовий підмінний священик. За свідченням отця Тараса, у нього тоді й думки не було, що саме йому буде суджено Богом очолити цю парафію і разом із громадою будувати в Радивилові храм Різдва Святої Богородиці.

У серпні 1992 року священнослужителі Радивилівського благочиння, парафіяни, гості взяли участь у церемонії освячення «наріжного каменя» для закладення фундаменту і побудови на ньому нового храму.

Зважаючи на те, що Свято-Покровських церков у районі багато, місцевою громадою було вирішено назвати новопобудований храм на честь Святого Різдва Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії (Престольне Свято – 21 вересня).

Історична довідка:
1991 рік – започаткування громади /в цьому році громада відмовилась від права на по черговість у відправах богослужінь у храмі благовірного князя Олександра Невського, який знаходився у юрисдикції Московського Патріархату;
1992 рік – освячення місця під забудову храму і спорудження його фундаменту;
1993 рік – побудова основи, «коробка храму» ( в основному із колишньої царської цегли з колишнього розібраного приміщення суду, яке знаходилось на території будівництва храму;
1994 рік – зведення і покриття оцинкованою бляхою куполів та встановлення хрестів над ними;
1995 рік – виконання штукатурних робіт;
1996 рік – відкриття та освята храму.
У Богослужінні брали участь і керівники єпархій : Рівненської і Острізької – Серафим, Житомирської і Овруцької – Ізяслав, Тернопільської і Кременецької – Іов, священники місцевих парафій. У святі взяли участь народні депутати України генерал – лейтенант В. Ігнатенко, М. Поровський, В. Червоній, керівники району і міста.
1997 рік – проведення іконописних робіт та системи опалювання в середині храму;
2005 рік – завершення будівництва церковно-парафіяльного будинку для проживання священика і його родини;
2012 рік – повторне оновлення іконописних робіт храму;
2013 рік – розпочато будівництво духовно-просвітницького центру на території храму.

Одними з перших, хто виявили тверду волю і бажання відродити рідну Церкву були: Микола Поліщук, Андрій Зварич, Тетяна Куделко, Георгій Камінський, Марія Мельничук (перший регент хору), Георгій Боровий, Петро Воронко, Володимир Приступа, Дмитро Кіт, Віталій Федчук, Микола Трачук, Олександр Квікаль, Володимир Лащев, Галина Бельмас, Василь Варфалюк, Володимир Данилюк, Володимир Ліщина та інші.

Джерела: http://www.radyvyliv.info/i-postala-v-radivilovi-cerkva-rizdva-bogorodici.html
http://radblog.at.ua/index/cerkva_rizdva_presvjatoji_bogorodici/0-15





• Наша символіка
Герб школи
Прапор школи

• Гімн

Ми діти незалежної країни,
Яка торує свій не легкий шлях.
Ми гордість і надія України,
Її несемо у своїх серцях.

Приспів

Перша школа, Радивилів,
Стежини радості й надій,
Ви нам з дитинства рідні й милі,
Наш отчий край, земля наших батьків.

Ти скажеш нам спасибі, Радивилів,
Ти будеш нас урочисто вітать.
Ми молоді, завзяті, повні сили,
Щоб Україну сильну збудувать.

Приспів
• Друзі сайту



• Опитування
Як вам наша школа?
Найкраща
Нормальна
Погана